Він чару – вузьку і високу –
Обіруч узяв і медовим
Цілунком з устами з’єднав.
Та й спрагу мав сильну достоту:
Забувши, що келих бездонний,
Пив довго за когось до дна.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design