курив помалу цигарку,
їв хліб з олією посолений,
сміявся невинно-дитинно, а сам такий сколений-сколений...
а кеди старенькі,
вже до краю протерті, розбиті.
зіниці озонові діри немов атропіном залиті...
а він все сидить, посміхається,
недопалок в руку пече...
олія на землю капає,
і кров з його вени тече.
30-06-10
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design