Мені вже не сняться твої родичі
Все тількити, й моментами наше весілля
Ти за два роки постаршав і трохи здичів
А я ... пішла у підпілля
Мені вже не страшно зустріти тебе у місті
Не боляче,змовчати і пройти повз
Приходять про тебе не поштою вісті
А від знайомих, щодня, як прогноз
Але знав би ти, як мені байдуже
І як тепло від того, що кинула врешті
Ночами не снись мені і все буде райдужно
Роби вигляд, що ти - нетутешній….
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design