Промовляю до тебе пошепки...
Навіщо?Сама не знаю.
Ти спиш, отож не почуєш,
А я все одно промовляю.
Дихаю тобі в шию,
Обійму й пригорну до себе.
Навіщо? Щоб ти був поруч
Потім-як будеш далеко.
Залишу на тобі цілунок-
Ти зітреш його завтра зранку,
Коли будеш спішити
Від мого до чужого ґанку.
І навіщо отак страждати?
Зрозуміло-давно чужий,
Але поки ти будеш спати
Ще хоч трохи ти будеш мій.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design