для чого згадувати тих, кого уже нема?
пересипати снігом, крити валунами
не вдастся оцінити все, що було поміж вами
бо ти обожнюєш весну, а навкруги зима
і коротко у слухавці хтось відповість- відріже
"Замкни на нижній, вимкни світло й крани
я у Париж на довго - зализати рани
мене твоя байдужість дивовиже..."
а потім раптом зрозумів, що втратив диво
і кинувся шукати виправдань й причин
і ревністю запахло до чужих мужчин
а гордість дратувалась і дивилась криво
вона два роки ходить по Бродвею
у гаманці не змінно його фото
"Не повернусь" - повторить знову, всоте
а на душі смак гіркоти порею...
