ми книжкові янголи
ми живемо в хмарах
і стрибаємо з білої на сіру
і гортаємо сторінки
одне одного ми гукаємо
різнобарвними словами
що тікають із наших уст
люди бачать їх і дивуються
та не кажуть про це нікому
щоб не здатися божевільними
але тихо плекають бажання
упіймати бодай одне
а ми й далі гортаємо хмари
і фарбуємо слово у слово
і кепкуємо з дивних людей
нам згори дуже добре видно
як то смішно – комусь належати
