Добре є
Коли людина іде
В світ мрій і надій
Добре
Коли вертає
На своє
І там є
А крім того чує
І знає
Яким ритмом серце б’є
Його
Родини
Його краю
Добре є
Коли людина правду п’є
З джерел яки завмирають
Коли пізнає
Те чого не знає
А все тому
Бо її
Було кинуто на гній
Щоб смерділа
А вона її підіймає
І береже
Як щось своє
Щось святе
А в серці невидимий хтось грає
Як розбуджена бандура
Це натура
Заговорила струнами нашого я
Голос іде
Тікає
Від забуття
Бо нас немає
Там де ми є
08.07.2010р.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design