Мій настрій мінливий ,
немов львівський дощ,
бо ж я його дитина, я львів'янка.
Покрапає він зранку
в день сонце висушить його.
Бува паде-паде-паде,
а інколи і буревієм пройде,
старі дерева з коренями вирве.
О, львівський дощ , всі
знаємо твої ми несподянки
та любимо тебе на рівні сонцю.
Бо ж в ріднім Львові не бува
поганої погоди.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design