|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51563
|
| Рецензій: |
96011
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 24296, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.222.20.250') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Байка
|
|
|
| © Павло Левіт, 07-07-2010
|
Бугай, усіх корів обранець,
У череді розкошував,
Бісився, як хотів, поганець,
Ще і теличок ґвалтував.
А щоб подумать про загал –
У нього й гадки не було.
За свою пельку лише дбав,
Кляте волов’яче мурло.
Уже як хтось назна травиці
Чи піде їсти листя в гай,
Тоді Бугай готовий битись
За ліпший і смачніший пай.
Отак худобина й прожив,
Весь вік нічого не робив,
За телицями, знай, ганявся,
Але голодний не сидів.
Я думав, хоч на схилі літ
Навчать його, як жити слід.
Та де там!.. Бісова личина
Знайшов для байдиків причину.
«Оскільки я вже став старий, -
Сказав він на черговій сесії, -
І не подужаю пирій,
То сам собі призначу пенсію.
Згадайте, як я вас любив,
Ораву діток наробив.
Тож ви мене не ображайте,
І вчасно страви подавайте.
Тягніть і сіно і отаву,
Та не жорстку – м’яку, ласкаву…
А щоб випадком не вдавитись,
Водиці теж несіть напитись.
Як доглядатимете файно,
То я ще довго поживу…
Нумо погоджуйтесь негайно,
Бо й гірші варіанти враз знайду!»
Корови лиш зітхнули: «Ох,
Коли б скоріше ти вже здох!»
Сказати ж вголос побоялись,
Усе по-бичому й зосталось.
* * *
Як часто нехвата нам духу
Гукнуть: «Гей, послухай!
А доки питимеш з нас кров?!
Геть від корита! Ну, пішов!..»
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
