Хай сотня скаже – дурість,
Зате одному стопершому,
Коли в нього буде понурість,
Мій віршик життя полегшить!
Може в когось викличе подив,
Та задля цього варто писати,
Повторювати в тисячне риму,
Дарувати сльози та жарти.
Може з ними коли-небудь ітимуть
На війну чи на будь-який подвиг!
