який же ти багатий Львове,
усе збирав у проміжках віків.
насипав княжу гору, замок зводив.
а потім клав на вуличках граніт.
будинки, з ритмом вікон, будував,
церкви, костьоли, синагоги,
ці храми духу різних родоводів.
був друкованого слова ти початком ,
навчав в університетах "школярів",
у опері ти "соловейка" слухав,
на кулі перший ти, у небо полетів.
О, так париш донині у любові
і в ароматах кави запашних...
