* * *
Крокую у небо
шляхом до низу.
Забула у тебе
Маленьку валізу.
Що заховала в собі
Мою душу.
Ходжу я по світу
Тварюка бездушна.
Хоче тварюка
Знайти свою душу.
Що клята валіза
В собі заховала.
Очі то скло,
Зуби то ікла.
За вікном потекло,
Змусило бачити
Сльози тварюки.
На ножі перетворились
Давно її руки.
Та ти янгол білий,
Взяв ту валізу,
Пішов разом з нею
Шляхом до низу.
Кинув в безодню
забрав мою душу.
Лізти в безодню
За нею я мушу.
