* * *
Замінили кров слізьми
Заблукавши демони.
Запалюють емоції
Не підпаленою свічкою.
І я лечу із розуму,
Душу викладаю прозою.
А думки недоївши солодко,
Не допивши розуму,
Перетворивши в молоко,
Ти з’їси його.
І гострими своїми словами,
Зрівняю тебе із Богами,
Але ти не Бог, ти людина.
Людина, що ставить мене на коліна.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design