* * *
Колише вітер волосся,
На фоні червоного неба.
Можливо мені це здалося,
Можливо в це вірити треба.
У вікно рветься дощ,
Гроза – це посмішка неба,
У душу рветься цей настрій,
Поглинає мене мов амеба.
Колише вітер волосся,
На фоні червоного гаю.
Не дивися на мене очима
Кольору синього Раю.
Закохавшись у очі блакитні,
Закричати я хочу у небо,
Вирвати душу із пекла,
Вирвати серце для тебе.
Подивися ці очі блакитні
З надією дивляться в небо.
червоне виблискує світло,
Можливо в це вірити треба.
Колише вітер волосся,
Кольору чорного пекла.
Подивлюся у очі блакитні,
Поцілую краплинки із неба.
Можливо мене не помітиш,
А я буду поруч, завжди біля тебе.
Зав’януть мої карі очі,
Посивіє русяве волосся,
А я, мов тінь минулої ночі
На могилі твоїй згадаю ці очі.
