Я сьогодні без ГМО, тож, можливо, при гарному настрої
У долоні молекули вітром міжгірним заплідняться.
Замальовую ніч лазурово-чорничною пастою,
А позаду незбуте й моя поруйнована митниця…
З біблій скиглиться дощ – на прощання нічого не скажеться,
На мовчання ліміт, а на слово щезаючі бонуси.
Так, усе навпаки. Хоч і думка пряма та зі стажем ця,
В дні тяжких елементів я виняньчу совість у Кроноса.
Заболіле збілив… десь почутим у безвість замаятись.
На Селені встаю, розпікаючись голосом жовтого.
Я, напевно, не той; неможливо Харонові каятись,
Особливо коли ти в ефірі гостинного Молоха…
о2.о7.2о1о
