Румунський ром
немилосердно
заламує ребра
захриплого
“Гонера”.
Старий
потрісканий
перламутр
урочисто фальшує
“Рамону”.
Сорок басів –
на сороковини
чийогось смішного
кохання.
Дві зупинки
поганої музики.
Кульгавий фінал.
Невимовне
полегшення
з оказії
завершення.
Мій обол падає
у пом’яту бляшанку.
Площа Спасителя.
Виходжу.
Пане!
Я пережила
цю скалічену
мелодію...
Я переживу
кінець
світу.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design