|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51558
|
| Рецензій: |
96010
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 24174, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '13.59.129.141') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Спроба віршувати
|
|
|
| © Ольга Теодор, 30-06-2010
|
Просто знайомий
Якби ж то я могла знайти
Дорогу до твойого серця,
Не було б болю й самоти,
Не плакали б очей озерця.
О, як майстерно ти скривав,
Що просто ми лише знайомі.
Лиш голос – він тебе продав,
Коли прощались на пероні.
І сльози на очах твоїх
Мені за мить усе сказали,
Про що сказати сам не зміг
У час прощання на вокзалі.
Лише парфумів легкий шарм
Лишив на спомин ти про себе.
А в серці вже маленький шрам…
Напевно так хотіло Небо.
Кричу – Прощай, знайомий мій!
Щаслива я, що ми зустрілись.
Шкода лише, що зустріч ця
На двадцять років запізнилась.
Для Олечки…
Гарна дівчинка живе
У мене в кімнаті ,
Що не ходить, а пливе –
Олечкою звати.
Зовсім ще вона дитя,
Хоч струнка й висока.
Любить радощі життя,
Почуття глибокі.
Біля неї цілий день
Гарні хлопці в’ються,
Запрошують у кафе,
Мало- що не б’ються.
А у Олі вдома є
Чоловік рідненький.
Жінку в Моршин відпустив
Відпочить гарненько.
Та не знає юний муж
Курортних романів…
Розбиваються серця
Від гірких обманів.
Ходить Олечка сумна
Третій день по хаті.
Ох, курорти! Це вони
Всьому винуваті.
(весна 2004)
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
