Мені однаково що станеться зі мною,
Коли між нами пролетять роки.
Я натягнусь гітарною струною,
Як це умієм тільки ми - жінки.
Я заспіваю пісню про кохання,
Про вічність, зорі і бузок в саду...
Я залунаю музою зітхання,
Коли тобі під ноги упаду
Краплиною дощу, що ллється з горя...
Я ластівкою в небеса злечу,
А може вийду з берегів як море,
Коли від тебе зранку утечу.
Я напишу вірші про сонце й небо,
Про дикий сум і грішную печаль...
Мені від долі лиш єдине треба,-
Щоб моє серце не розбилось як кришталь.
