Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2465
Творів: 44251
Рецензій: 86410

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Мотлох

шматок третій: вода

© Ніка Новікова, 24-06-2010
вона не звертає увагу на сіль що стягує шкіру

це ж як має бути гарно:
звикнути до морської
води
настільки...

ще
вона вміє довго дуже
довго не дихати під
водою

бо
я лише здогадуюсь а вона знає напевно
що все залежить від того
чому тебе вивчили
перше:

буває /так було зі мною. і - я лише припускаю - з вами/
перше вчать що людина вапщє-то підвладна
тяжінню - і вона завжди тяжіє вниз її
завжди тягне у
землю

або /два/: людина - це тіло яке
можна бачити у відображенні
якого можна торкнутись яке
можна вдихнути і яке лишається
на язиці

або /три/: людина - не розчахнута вітром
зморшкувата верба не
хиже шипіння води по осінній коктебельській гальці не
колір бензольної плями на мокрому асфальті  перед зупинкою  не
запах старого запрілого підручника з біології за 9 клас
що його щойно винесли із
підвалу

/чотири/ що людина -
це не /крапка/

а що людина -
це так /крапка/

і так вона дихає  
повітрям:

ааах-хааа
ааах-хааа


а водою людина не дихає /п*ять/
водою - ні /знак оклику/

...
все це вона знає але
перше її вивчили чомусь навпаки

/як добре все-таки
звучить вслухайтесь
тільки:  ч о м у с ь н а в п а к и/

і тому тепер вона може пірнати глибоко
розрізаючи складні соляні
павутинки полотна
візерунки
мапи
у товщі морської
води власним - солоним
по-іншому - тілом неначе
ножем що ним вирізають
перлини
вона
вимащена жовтим сонцем
наче оливковою олією /хоча яка вона оливкова
якщо вона золота
з о л о та в о н а!/
пірнає
так глибоко глибоко глибоко
що треба повторити слово - глибоко! -
ще багато разів
аби воно раз -
втратило сенс і стало смішним два -
врешті передало дійсну глибину
її занурення

в якому єдине що вона

жовтаоливкова золотамасна і солона_по-іншому
у зеленій густій /наче
скляні злитки які колись можна
було знайти обіч залізних
доріг/ воді


робитиме
це пізнаватиме
дно - так як колись
пізнавала тіло своє так
як колись пізнаватиме тіло своє_не_своє

уперше

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 3

Рецензії на цей твір

рибозалежний прийшов

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Сонце Місяць, 01-07-2010

Твоє занурення у пісвідомість -

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Любов Долик, 24-06-2010

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Viktoria Jichova, 24-06-2010

Класно!

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Зоряна Львів, 24-06-2010
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.5882849693298 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Огляд роману Сергія Жадана «Інтернат»
Сергій Жадан написав роман, на який чекали три роки. Чекали хоч і з нетерпінням, проте мовчки. Чекали …
10 рекомендацій із книги «Самостійна дитина, або як стати „Лінивою мамою“»
Одним із найбільших страхів майже кожної матусі є страх, що її назвуть «лінивою мамою». Проте можна …
Між двох вогнів: Огляд нової книги Світлани Талан
Новий роман письменниці Світлани Талан цілком виправдовує свою назву — «Ракурс», оскільки пропонує читачеві …
Огляд роману «Тіні наших побачень» Івана Байдака
Українського читача ХХІ століття непросто здивувати: книжку можна знайти на будь-який смак. Та літературної …