Вальсуємо разом на крайчику срібного променя
торкаючись подихом, порухом теплих долонь
Не страшно, що мрії, як замки піщані, розгромлені
Ми знайдемо шлях, ми ще прийдемо в наш Авалон
Хранителі тиші. Кати ненароджених оменів
або… порятовані дивом старці-чорнокнижники
заковані в пута умовних канонів юрби
Ми падали поряд. Ставали чужими та хижими
а все ж могло бути інакше, якби не якби…
Болять мозолі. Просять демони – вижени, вижени!
І тіла святого нам більше не можна торкатися
Старенька з косою примружиться хитро – малі,
куди поспішаєте? Лишуться роги та ратиці
від цапа офірного – духам води та землі
в тринадцяту ніч, яка випаде, звісно ж, на п’ятницю
прокляту п’яницю. Жар-птиця розсиплеться перами
Запалимо вогнище. Зваримо сизий полин
У темному закутку щастя до стінки приперли ми
Пригадуєш, милий? та взяти його не змогли
Світає. Сідлаймо драконів. Усе ще попереду…
