Цієї ночі щось наче смерділо,
Вся спальня пропитана газами з шлунку,
Від ямки й до пупа, отам бурмотіло,
Й не раді комарики цьому дарунку.
Надиво я спав, мов наслинився хмелю
І тільки крізь сон щось несвіже витало,
Топило всю спальню, наче Помпею -
Та встав я тоді, коли сонце вставало.
Пригода приснилась, не знаю до чого -
П"янючий, мов вуж повертаюсь до хати,
П"ю пиво, їм рибу, не бачу нікого
І раптом мене припирає посрати.
Вповзаю в під"їзд та все швидша походка,
Шипить трохи нижче де копчик приріс -
Скоріше б до хати, до свого віходка;
З великим зусиллям до ліфта доліз.
Встаю із постелі зтиснувши сідниці,
Пуцую, на морі колись я так плив,
Тримаю у собі, аж зморшки на пиці;
У сні я вже в ліфті разок навалив.
Доплив я до крапки де й курять дзигари,
Подумав на ній, вже розслабилось тіло.
Я з легкістю птаха, що лине у хмари
Полетів у спальню де й досі смерділо.
Прокинувся. Час вже іти , з того злосний,
На сходах давай я ліфта викликати,
Не їде зараза, а поверх то восьмий
І нічим під нього із люті насрати...
