Ти поїхав за щастям. Сестрі не сказав ні слова,
бо вона не пускала - сердитий карпатський чорт.
І не думав, не знав у щасливім своїм безголов"ї,
що пекуча, гірка із безодні твоїх аорт
вивергається кров,
наче магма,
викликує з тіла
світлий гріх -
чи дарунок плодів,
що з Едемського краю...
ти приїхав до щастя...
кому,
і яке уже діло
а чи серце зомліло,
чи плаче,
чи тихо сяє...
.....а тепер найперший варіант....
Ти поїхав за щастям.
Сестрі не сказав ні слова.
Ти сердитий поїхав -
кудлатий карпатський чорт.
І не знав ані мови,
ані ритуалів крови,
ані тих заклинань,
що червону її, з аорт,
і пекучу, й гірку -
(чи солодку?) -
викликують з тіла,
наче гріх із Содому,
неначе з Едему - рай!
і приїхав до щастя,
де серце взяло ... й зомліло.
Ти приїхав.
То будь же щасливим!
Сяй!
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design