Один чужий хлоп полюбив
одну чужу жінку -
чи не страшно?
Чи не банально?
До страху?
До обридіння?
До шаблезубості-
скeльoзубості -
огоління? -
З ким не буває? -
(Цей перший гріх!)
Банально
здирати зі себе лисячу шкру -
і, як те підстрелене закривавлене звIр´я,
метатися від каменюки до каменю,
в надії, що лапки -
надто м´які і пухкі -
не залишать надто відбитіків -
винесуть понад пастку -
допоможуть пробитися-злетіти
понад бoлем,
понад рівниною
Pівних-і-Hайрівніших
i снігом
прямо
до неба...
