Незрозуміла,
тиха і нова,
освячена,
освічена коханням,
ідеш буденням...
Схлипнули слова,
бо їм забракло мови
для зізнання.
Завмерло небо,
сіре і густе,
осліплене
вчорашньою жагою...
Що з цього паростка
назавтра проросте?
Летиш, світаєш -
і ЛЮБОВ з тобою!
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design