***
Нещасне сонце видихає тінь,
щасливе – жаром дихає й згорає.
Хто тільки сяйва прагне у житті,
побачить, як світила помирають,
як згаром віють і чадять у ніч,
як виїдають зір і пітьму множать, –
і всі наступні дні, барвисті дні,
ввібрати в душу він уже не зможе.
Благословен, кого не обпече
шалена спрага радостей безмежних, –
він одкриває для своїх очей
сезами, вже від щастя
незалежні.
