я завжди хотіла бути на тебе схожою
приміряла твої капелюшки
але досі збагнути не можу я
хто викрав твої сни, попелюшко?
ти носишся містом з важкенними тегами
щодня у нових турботах
твої зап"ястя порепані лезами
ти несешся в майбутнє у бутах
я завжди чекала на тебе край двору
ти тягнула з роботи квіти і посмішку
а тепер немов від хард-кору
продаєш бруд душі, як кота в мішку...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design