лукавий викрій вуст а решта все вода
як сховок тятива немов ріка ласкава
а решта все пливе і тоне кучеряве
двоїться відмира заходить у заплави
де ніжний викрій вуст і маківка тверда
торкаються щоки замислених повік
зелені вітряки і видива печерні
знайду тебе тоді коли ріка оберне
своє каміння в цвіт як у могутні стерна
і стане як стріла у млі береговій
тоді я вже знайду вуглистий вигин твій
вологість і пісок і душу рукотворну
вона в мені зійде як місяць вбрана в чорне
у гостряки свої вона мене загорне
і стане як вітряк і сивий деревій
