Авторів:
2698
Творів:
51558
Рецензій:
96010
Код:
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 23775, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.225.149.158') Ответ MySQL:144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
Художні твори
Поезія
цивільна
© Катруся Степанка , 12-06-2010
Якби то думали жінки
- живемо як, що робимо, що з нами,
як одна одну бережемо й звідкіля
береться доля та жіноча із сльозами.
Всі щастя хочемо. Всі - щирого кохання.
Одна у одної самі ж і забираємо.
– Побув зі мною, милий, до світання,
іди до жінки та дітей, – зітхаємо.
Не думаємо – другі саме так
і нам робити. Сама голубити, любити,
а тобі вичавки – бери. Потім відтак,
не нарікай на долю, як не вмієш жити.
І кожна думає про себе – я хороша!
Мені не можуть підлого зробити,
а потім сльози... доля та жіноча,
але її могло не бути.
Давайте думати, жінки.
Давайте будемо себе любити.
Для чого діточок наших гіркі
сльози безмірні безбатченка лити.
1992 р.
кількість оцінок — 0
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Viktoria Jichova, 13-06-2010