|
|
| Авторів: |
2685
|
| Творів: |
50987
|
| Рецензій: |
95729
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 23740, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.218.61.16') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Світлана Козаченко, 10-06-2010
|
В повітрі пух – а ні шелесть.
Конає червень без просвіту.
Попереду відпустка десь,
У мареві чужого літа.
Попереду… А нині – пух,
Сніг тополиний, ріже очі.
Бреду навпомацки, сліпа,
Вмикаю сни свої пророчі.
Вмикаю кондиціонер
Та пса із крісла проганяю.
Мій бідний пес! Не знаєш ти,
Що я, мов червень той, конаю
Давно. Та не помру ніяк,
Напівжива, напівкохана.
Ти бачиш, мій маленький друг:
Вдаю життя я бездоганно
Давно. Вкуси мене, вкуси!..
Вкуси негарну та похмуру –
Я оживу, я закричу,
Влаштуєм нині процедуру
Оживлення. Гризи мене,
Ти пес, чи кицька муркотлива?
Рятуй мене, рятуй хоч ти,
Моя тваринко незрадлива!
Ну йди на руки, йди малий.
Перелякався?.. Я не плачу.
Це алергія, не журись.
Маленький, ти мені пробачиш?
Ти бачиш – я вже не кричу,
Я не кричатиму, не буду.
Ну не дивися так, малий,
Це червень винен – пух усюди.
Спекотно, та не маю я
Ні капелюшка, а ні хустки.
Тебе ж не кину я, малий?..
Ми доживЕмо до відпустки…
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
