Коли вона дивиться в Небо,
воно починає плакати.
Воно не ревнує до тебе.
Ти завжди якийсь наляканий.
Вона ж стоїть перед вибором:
Синій погляд чи синя безодня.
Просто Небо не йде на вибори,
Не спішить на роботу. Сьогодні
Її Небо їй шле свої сльози,
А вона їх ковтає чи злизує
Як солодке у серпні морозиво,
Що дорожче в період кризи.
Ти не плачеш - даруєш квіти
І приносиш додому зарплату.
А у неї від Неба діти.
І за містом маленька хата.
Вона любить лежати за нею
На подвір"і, що вкрите травою...
ТАКА МИЛА, НАКРИТА ЗЕМЛЕЮ...
ТАКА НІЖНА, ПОЛИТА ВОДОЮ...
