Європа - дівчина серйозна, співає дуже віртуозно,
Були тут фінські "паваротті" - від співу досі гірко в роті.
Колись приходила Руслана - Європі сцену поламала,
Та дівчина співала дико, перемогла усім на лихо.
Десь Ющенко узяв мільйони, і почалися в нас обнови:
Зробив він сцену, як кришталь, вручив грекині пектораль.
Ми в Греції були, як ляля, співала наша Тіна-краля,
Вона хоч сцени не ламала, та ноги довгі показала.
Європу ноги не скорили - їй фінські монстри дух забили,
А бідний Діма так старався: кричав, вищав і вигинався.
Ну що ж, Білан собі став другим, та як раніше недолугим,
Адже Європа - пісні мати - кохає, як ревуть примати.
А потім рідна Україна послала їм Данилка-сина,
Він загорланив зібен-зібен,- Європі спів такий потрібен...
Та хай би що там відбувалось, а в Діми серце не здавалось,
Він з скрипкою та ковзанами став першим для Росії-мами,
Він так кричав: "Believe, Європа!", що всі лишень відкрили рота,
Його Росія покохала - Кіркорова до нас прогнала.
І була Shady Lady друга, ми думали, це чорна смуга,
Ми сподівались, далі буде, і вірили, що щось здобудем!
Гадали, як поставим шоу, то станем чемпіони знову...
Та не вгадали... На біду ви посилали Лободу?
І ті колеса, стриптизерів? - Щоб світ від жаху отетерів?
Йому ж опісля Дебілана півгола жінка, майже п"яна
З голубуватою братвою здалася дикою, чужою.
Ці губи, патла, барабани... Антиестетика, догани...
А треба було йти по плану, довіритися Дебілану,
Бо СКРИПКУ він приніс Європі, і щоби нам не бути в ..опі,
Слід брати приклад, тобто скрипку, і ковзани ще на засипку...
Якби ж то нашій Лободі не силікон у голові....
То би вона - палка спокуса - пройшла норвежця-білоруса....
...Європі важко догодити. Тут мало силікон носити.
Он білоруси крила вділи, а як фанера, пролетіли.
Ось наша дівчина Альоша і голосиста, і хороша,
А для Європи не така, бо не скорила Рибака.
Німецька ж дівчина скорила. Не вмерла ще фашистська сила!
А ми - що війни вигравали - у пісні німакам програли!
Соромся, мій співочий краю! Та вихід все ж один я знаю:
Пошли в Європу козака, щоб переплюнув Рибака.
Щоб він оту німкеню звабив, щоб їй замовкнути порадив,
Щоб пісню вшкварив їм завзяту, щоб світ почав її співати,
Щоб попри всі дурні прогнози зробив в Європі шок і сльози!
Тоді і завтра, й нині, й прісно заправить світом наша пісня!!!
