Сьгодні я зустрілася з Адамом.
На сторінках.
То був не мій Адам.
Та ті, що пишуть вірші,
Мали б знати:
Адамів
Не варто довіряти сторінкам.
І я його взяла.
Поцупила.
Дбайливо,
За руку провела
Через останній сон.
Як пильно я вдивлялася у нього!
Я бачила багато...
І нічого.
На смак він,
Наче сіль,
Холодний і принадний.
Але
Не сьома сіль.
Чужий
Адам Кадмон.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design