|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51625
|
| Рецензій: |
96047
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 23711, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.119.134.196') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Микола Назарівський, 09-06-2010
|
Стоять дерева вздовж дороги
Голі, у зелень ще не вбрані.
Вросли у ѓрунт коріння-ноги.
Берізки білі, як ті пані.
Окрім берізок ростуть верби,
Дуби, ліщини, вільхи,
Тополі схожі на герби.
Наскільки? Аж настільки.
Настільки схожі, неприродні,
А мали б бути як списи.
Такі покручені. І від дороги
Як можуть тягнуться: рятуй, спаси!
Бо як прокладено тут автобан,
Тут, де колись росла трава,
То все мужик, а чи то пан –
Всяк на колесах, має він права
Кататися туди й сюди,
Автами завдавати шуму
Оцим захисникам весни,
Палити безпросвітно гуму,
Чи просто кинути сміття
У негниючому пакунку.
Необережне каяття
Не принесе вже порятунку
Нашим деревам. Їх тіла
Засохнуть, скинуть кору.
Про наші «праведні» діла
Вони не скажуть в тяжку пору.
Вони мовчать. Їх руки-віти,
Відкриті чотирьом вітрам,
Поодинокі дрібні квіти
Востаннє подарують нам.
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
