Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51625
Рецензій:	96047

Наша кнопка

Код:

Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 23690, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.145.84.128')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Поезії

Козацтво, совіти, кріпаки, пияцтво

© Микола Назарівський, 09-06-2010
Залізно, залізобетонно навчили нас жить совіти: Себе задавити в землю, державі лиш користь нести. Самі геть забули чиї ми, якого Адама діти. Своє вже віджили совіти, а нам іще треба йти. Великого жалю завдало Те, що колись відбулось. Козацтво себе не продало! Козацтво просто спилось… А п’яного ж легше бити. Він сам, якщо треба, впаде. Та духа не можна зломити. Лиш тіло в кайдани піде. Піде і скиглити буде, Сльозами горілку зіллє. Прозріє, розірве пута, Завзяття поверне своє. Повернеться знов козацтво! Та чи повернеться вже? Зосталось одне пияцтво, В могилу воно нас веде. А ще були ми кріпаками. Напевно, від слова кріпитись. Не те, що вже козаками. Доводилось тільки молитись. Ще й так, щоб не бачили інші, Ті, що прозвались панами. Грізні виходили вірші Про тих, хто стояв над нами. Та ні, не про Бога, про них же, Тих самих панів, а ще потім совіти, З яких я почав. Про козацтво писав вже… Може ми зараз захочемо жити?!

Написати рецензію	Рекомендувати іншим
Оцінити твір: (голосувати можуть лише зареєстровані) кількість оцінок — 0

Згенеровано за 0.045737981796265 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати