Коли у дефіциті витримка
І потрібна тобі допомога,
Або просто розмови підтримка –
Звертайся до щирого друга.
Тебе я знаю не так давно,
Але рідну душу відчуваю.
І щоб не сталось, все одно
І добре, і не добре довіряю.
Життя… Воно ж усякого буває:
Реве, як водоспад, як річенька тече.
Бо те все Бог єдиний знає…
І в тій воді потрібне дружнє плече.
І може я чудний, може трохи дивний.
Та й ти не промах, це я точно знаю.
Ми всі під сонцем, мало хто невинний.
Такі та інші речі тобі я закидаю.
Ти не задираєш носа, не мажора син,
Ти є простий і щирий, як весняне небо.
Бо справжній друг має бути такий один,
А інших «штучних» і сто літ не треба.
І скільки верств камінних сходили наші ноги
Вулицями старого міста і його брудних ніш.
З тобою, Юрко, здолаєм всі пороги.
Тобі, мій друже, цей банальний вірш.
