Колись це був би караван,
Тепер ми сіли на літак:
І летимо на нім в Ліван...
Ось так!
Не знає хто - для того вість:
Літак отой - то це ж всього
Верблюд на двісті сорок місць...
Ого!
Пілот - погонич, а стюард -
Немов невільник чи служник,
Він зробить все - подайте знак...
Бо звик!
Везе до мене він візок:
Там є всього, там дрінк і фуд,
Вже все оплачене, що -
о.к...
Чи ґуд!
Та що я чую: - Твенті бакс!
- Шановний, що це ще за збут?
Де не літав - було "за так"
А тут!
А він пояснює момент,
І я мов чую: - От село!
- Ю велкам в Азію, май френд,
Хелло!
