Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2660
Творів: 49653
Рецензій: 94156

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Містика

Сон - міст у небі

© Катруся Степанка, 07-06-2010
Стою - на мосту в небі,
над хмарами,
политим сонцем… світлом золотим…
Він – зовсім не зачеплений вітрами,
здається,
місце тут підвласне лиш – Святим.
Спокійно, тихо, гарно навкруги,
хмаринки ці, неначе збите пір’я,
ніхто не знає тут – ні зради,
ні туги…
все пройняте любов’ю і довір’ям.
А міст цей – диво, промінь навесні
і рівненький, нема ніде й горбинки,
але не довгий,
там… не в далині…
його кінець я бачу – час зупинки.

Не знаю що робити.
Йти поволі?
Чи, може злізти?
Добре є драбинка.
Чому я тут?
Що далі в моїй долі?
Та, була роздумів короткою хвилинка.

Узяв за руку хлопець молодий.
Такий вже гарний!
Не відвести очі –
біляві кучері, високий та стрункий,
не досягнеш плечей, хоч і підскочиш.
Любуюся лицем прекрасним тим,
мов ангел намальований з картини,
не віриться, що він є тут живим,
переді мною, в образі людини.

Я біля нього – в правій стороні
і в серці радість наповнює груди.

Ідемо разом.
Двоє.
Нарівні.
Як добре з ним!
Як радісно усюди!

Доводить по мосту, аж, до кінця,
прив’язує за руку до перила.
Який же крепкий – витвір цей Митця!
Вростають в міст. Зломати їх несила.

Юнак пропав.
Прикута ланцюгом.
Стараюся звільнитись, але марно.
Нема нікого, ні душі кругом.
Я тут одна!
Та в серці є не хмарно.

Внизу, далеко…
бачиться земля –
густі, зелені, дивнії ліси,
залиті сонцем золоті гілля…
Цей – світ земний, безмірної краси.

Драбина з мосту є.
В цій стороні.
Стараюсь опуститися по ній.
Та, як?
Тримають крепкі кайдани.
Не справитись ніяк мені самій.

Рятунок є!
Серед лісів соснових...
У серці появилася надія.
Там – чоловік!
У чоботях гумових.
Він – допоможе!
Збудеться ця мрія.
Високі чоботи,
сягають половини…

Я, з мосту – вниз кричу йому…
в надрив!
Та звук не досягається долини,
далекий путь його похоронив.

Пішов спокійно він через поляну,
залиту сонцем – острів серед лісу.
Так гарно навкруги, куди не гляну…

Змирилася, що я туди не злізу.

Що ж, повернуся!
Знову йтиму по мосту.
Ланцюг, тягтиму по міцнім перилі.

Чи знає хто дорогу ту – просту?
І я – іду…
Тягну…
Поки ще в силі.

Ледь не підходжу і до середини,
кудись…
зникають із руки кайдани?
Яка важлива – Воля!
Для людини –
яка стоїть межи двома Світами.

Вернулася туди, де вже стояла.
Початок мосту.
Тихо, світло, мило...
Бажання зникло діяти.
Все ж, знала –
потрібно спробувати спуск.
Не сміло…
поставила я ноги на драбину,
присіла,
опуститись трохи нижче…

І… хто це є?
Не бачу цю людину.
Знаю – мужчина!
Лізе вверх… все вище…


Злякалася, чи здивувалась більше,
не знаю,
але стала не пускати.
Відштовхую ногами…
все сильніше...

Та… просинаюсь.
Видно – годі спати.

            
2007 р.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.57483506202698 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …