зраджена зрадниця дівчина в сукні з петунії
містом тиняється тицяє в небо петиції
сумно сміється і смикає кільця Сатурну
в банки бляшанки складає гіркі інвестиції
вулиці всі перебила підборами гострими
от би їй принца на білому вбити їй Білла би
світ би за очі втекти із набридлого острова
тільки за муром страхи з механічними пилами
тільки опущені руки її наче вербині
тільки до сліз допікають завдання що задані
очі її соромливі сурмою підведені
коси її безсоромні Шахеризадині
в домні гартована густо гаптована відчаєм
млосно погляне малиновим чаєм підпоєна
стільки безсонь не пробачено стільки не вивчено -
клякне у бік Невідомого мов перед боєм
вдосвіта вистрибне з марева - рада старатися
хутко до глянцу подвір’я від мороку вимиє
обрана донька неспокою зраджена зрадниця
привиди темних казок береже попід віями
