перебирай прив'ялі голівки піонів
пальці занурюй між зм'яклих пелюсток
і тихо повторюй про себе слова
що давно уже втратили будь-який смисл
наче герб на щиті
бідного рицаря
"Я обіцяю"
заходь
ступай усередину саду
там
блукай заблукай не знайдись
серед дерев
серед трав і кущів
ковзай по вітах
ковзай по стовбурах
вишукуй пуп'янки
зав'язь
виловлюй сліди
сонячних променів
серед зеленого листя
ховайся
і тихо повторюй про себе слова,
що, згідно своєї природи,
давно уже втратили будь-який смисл
"Я обіцяю"
небо заглушує звуки
листя заглушує звуки
земля заглушує звуки
поглянь на себе
ось ти сидиш
поміж кущів піонів
сидиш у траві
поміж квітів рожевих червоних і білих піонів
і на кожному пальці твоєму
бджола золота
і у оці твоєму бджола золота
і у вусі
і на вустах
так само мовчав, я гадаю,
той бідний рицарь
на щиті якого невідомий маляр
зобразив бджолу і накреслив
просте й невиправне
"Я обіцяю"
