Я чекала тебе на пів сьому,
На зупинці, де разом стояли.
Разом в школу ходили, кожен день зустрічали,
Після сліз, що від фільму,
Собі мовчки під ковдрою спали...
Вихідні, вечори і будні
Я була лиш з тобою, рідненька.
Час прощатись - ми вже не подруги!
І цукерка вже не солоденька...
І сторінка нова перегорнута,
Бо чекає лиш все найкраще.
Та одне - ти мені більш не подруга!
Це дотепно - миритись ні за що...)))
Більш не прийдеш
Мої будні так стрімко змінились,
Що і дати не помічаю.
Я у хаті своїй не закрилась,
І не стала на тебе кричати.
Ти тепер вже мені і не подруга -
просто та, хто живе трохи вище.
В моїй кімнаті не холодно,
За вікном тільки вітер свище.
Якщо чесно то знала, що буде -
те чого я найбільше боялася....
В глухий кут я забігла незнаючи,
Як згадаю - то серце країться.
Та не знаю, що буде в майбутноьму
Якби знала позвонила б у вечері.
Просто зорі так стали на небі,
А у мене здригнули плечі.
Оті сльози так швидко котилися,
А думки десь літали у космосі.
Жаль, що мрії усі розлетілися..
І дружили ми не по користі!
Просто виросли і змінилися.
Мабуть, треба було так долею.
Вибач крихітко...не стрималась,
І залила всі ночі водою я .
Ти така неповторна і гарна
І завжди нафарбовані очі.
Не хотіла тебе я образити,
Просто плакати більше не хочу!
Так багато у нас спільних фото,
Що немає одразу сумнівів,
Бо дружили з тобою ми довго,
І мозок одна одній не пудрили.
Тож тепер я не можу сказати :
"Ти заходь на чайок, якщо зможеш,
не забуть із собою піжаму! Будем фільм ми найкращий дивитись"
Та ілюзії всі розлетілись.........
Я вже знаю, що більше не прийдеш!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
