Та, що закохана в ніжність,
втікає від мене.
І я боюсь її повертати –
Ніжність не житиме
в цьому столітті.
Я надто людина,
щоб бути лиш ніжністю…
Та, що вклонялась
прекрасному,
завмерла в моєму дитинстві.
Я надто цинічна,
щоб знову світитись –
не зірка ж, людина…
Та, що була літнім метеликом,
занадто легко торкалася
серцем полум’я –
Залишилися крихточки…
Знайди їх у мені.
