ранок. і хочеться молока,
спокою і трішки любові,
а зрештою, хто я така,
щоби качати бажання попсові?
ранок. і надто прозорі думки
один міліграм нікотину,
а я все збираю сумки
щоб проводжати рідну людину
ранок і вбіса багато смутку
нагадую ще раз: це - не кінець
накину на плечі коханому куртку,
що погляд відводить, наче вдівець
а може, начхаєш на свої поїздки
й настануть інакші, рожевіші ранки???
я присмаком пальців сльози-бандуристки
зашторю прозорі фіранки...
ранок
