Земле рідна
Стільки у тебе дива
Дуже прошу тебе
Скажи
Чи ти щаслива
Чи щаслива ти
Колись ти родила хліб
Родила наших дітей
З мріями
З надіями
Повних ідей
А нині
Діти твої по всій чужині
А ти в кропивах
І в буряні
Наші батьки
Орали тебе
І кидали в заорану ниву
Правди зерно
Зерно своє
В них була віра
Що прийдуть плоди
Що будуть жнива
Що породиш
Божий хліб
Новий хліб
Наш хліб
На жаль так не сталось
Було викинуто нас
Тебе не орали
А все що наше пропадало
Минуло років більш пів копи
А збіжжя
Нашої правди
Чужі
В’язали в снопи
Бо це мала бути ім.
Їжа
Тяжко в грудях
Тяжко в грудях
Тяжко в грудях
Особливо
Світлим нашим людям
Думки їх будять
Запитання будять
Їх і мене
Чому так є
Яке завтра принесуть діти
Поки що ще наші діти
Яки хочуть жити
Новим світом
Отуманені
Обманені...
Яким світом
Почне жити час
Без них
Без нас
Питаю вас
Всіх вас
Дорогі мої
Питаю всіх вас
Чи скажете мені
Чи ні
Всі ви
В обіймах чужини
Чи наші пісні
Фальшиві
Де є справедливість
Чи на землі
Є справедливість
А де наше я
Де ваше я
Де діти
Ваші діти
Чи вже не пора
Їх серця
Правдою зігріти
Щоб були ми разом
Щоб були ми одно
Бо якщо ні
Підемо на дно
Минула
Одна загроза
Не дай Боже
Щоб вернула
Друга
Не дай Боже
Не дай Боже.
Улюч. 12.05.2010р.
