Івасик:
Ой, який же він гарненький, човник мій новенький!
Батько:
Несімо його до річки.
Нехай спробує водички твій човен.
Мама:
Зачекайте, мої любі!
Ось так мабуть краще буде.
(Прикрашає човна травами)
Від любистку й полину
Маєш силу захисну,
Ще й йорданської водиці
Зі священної криниці,
Щоб всілякі сили злі
Стороню обійшли,
Щоб негода-непогода
Не каламутила воду,
Вітерець допомогав,
Темні хмари розганяв!
З Богом, в добрий путь!
Батько:
Весло тримай міцніше,
Та вітерець лови!
Мама:
Пливи, синочку любий мій, пливи!
Батько:
Обачним будь, розумним,
Дивись не заблукай!
Мама:
Щасти тобі, мій синку, прощавай!
