Яке це щастя - їхати в грозу,
коли в тобі густі чорніють хмари,
а храми, підіймаючи хрестами
намоленого каяття сльозу
ясніють в перегроззі заповітом :
"Тримайся, душенько ясна,
бо треба жити!"
І хмари з неба і з душі зійдуть...
і знов у небі і в душі
засяє СВІТЛО! alloescort
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design