Життя вирує навкруги,
Клекоче, піниться, кипить,
Все метушиться, все не спить,
Шукає рідні береги.
Ті береги, душі де спокій.
Для серця стомленого втіха.
Для тіла із достатком стріха,
А думці волю – степ широкий.
Знайти.
І в це є крепка віра.
Спішать.
Всім хочеться скоріше.
Але виходить все на гірше
І не втямки – всьому є міра.
Бо є злиденні всі дороги.
Постійно просимо у Бога,
Та не на користь допомога –
На похіть тіла всі тривоги.
