Ховає нас дощ під цупкі парасолі,
І часом, бува, не пускає із хати:
Він чином подібним нам змінює долі,
І бАйдуже трохи, бо хочеться спати...
Та певен, що будемо всі одностайні,
У тому, де в дощ цей хотіли б ми бути:
З ним... З нею... У полі... В покинутій стайні...
Та жаль... Що не сталось - того не вернути...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design