Десь не там мене посіяли
І не там я проросла.
Із землі коріння вирвано,
Зливою волосся вимито,
Сонцем висушене тіло
Полетіло,
Полетіло...
Вже його нема...
Де воно тепер літає,
Тільки вітер знає.
Вітер знає, та не каже,
А серце питає.
Не питай, моє серденько!
Що вітру у полі
До тієї кураїни,
Та до її долі?
Зірве її, навіжений,
Покотить,
Повіє,
Десь в чужім степу насіння
Знічев*я посіє.
Проросте те насіннячко,
Зійде,
Забуяє,
Та уже не нову пісню
Знову заспіває:
Десь не там мене посіяли...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design