Я відпустив раніше сам себе з роботи
А в сумці рушничок і свіжий круасан
Я втоплю у піску на морі всі турботи
Залишився з думками, самотньо сам на сам
І голос того моря тихіше аніж в босів
Тягучі мов повидло, стають мої думки
І в цю ідилію ввірвались п’яні й босі
Залишили на пірсі одежу і сумки
Він і вона пірнали за руки в темну воду
Я заздрив й розумів – так жити справді в кайф
Їм мабуть вже за сорок, та дякуючи Богу
Кохання зберегли, відвертість, гумор, драйв
