Колись так було і потім так буде
Ходили одні і іншії люди,
Хотіли ми щастя й хотітимем потім,
А зараз, а зараз живем ми в польоті.
Летим від «колись», до «потім» летим,
Теперішнє – наш найнадійніший дім.
Воно приголубить, воно відвернеться,
Заплаче на хвильку і знову сміється.
Минуле згадаєм, майбутнє не знаєм,
Теперішнє з нами, його пам*ятаєм…
